Соціально-психологічні деформації особистості вчителя

        Опанування людиною професії неодмінно супроводжується змінами у структурі її особистості, коли, з одного боку, відбуваються посилення й ефективний розвиток якостей, що сприяють успішній діяльності, а з іншої, зміни, придушування чи навіть руйнування структур, що не беруть участі в цьому процесі.

Деформація особистості - це зміни, що порушують цілісність особистості, знижують її адаптивність і професійно-ефективне функціонування. Якщо ці професійні зміни розцінюються як негативні, тобто такі, що порушують цілісність особистості, знижують її адаптивність і стійкість, то їх варто розглядати як професійні деформації.

У представників педагогічної професії деформованість особистості діяльністю може виявлятися на рівнях загально педагогічних та типологічних деформацій.

1. Загальнопедагогічні деформації, що характеризують схожі зміни особистості в усіх осіб, які займаються педагогічною діяльністю. Наявність цих деформацій робить учителів, які викладають різні предмети, працюють у різних навчальних закладах, сповідують різні педагогічні погляди, з різними темпераментами й характерами, схожими один на одного. Ці інваріантні особливості обумовлені специфікою простору, в якому існує особистість учителя-професіонала. Тут відбулося зближення суб'єкта діяльності із засобами цієї діяльності. Крім того, педагогічна діяльність має свій, особливий об'єкт впливу, котрий, на відміну від більшості професій, має істотну активність. Протягом взаємодії із суб'єктом учитель, використовуючи свою особистість як інструмент впливу на нього, удається до простіших і дієвіших прийомів, у сукупності відомих як авторитарний стиль керівництва. У результаті в його особистості з'являються такі утворення, як повчальність, надмірна самовпевненість, догматичність поглядів, відсутність гнучкості.

2. Типологічні деформації викликані злиттям особистісних особливостей із відповідними структурами або в уникненні розв'язання складних для особистості ситуацій. Досі немає єдиного визначення поняття стресу. Наводимо найпоширеніші уявлення:

·                 стрес - емоційне напруження, що виникає в результаті неприємних переживань;

·                 стрес - потрясіння, викликане різними за модальністю й інтенсивністю силами;

·                 стрес - психічна напруженість (емоційна й операційна) [1].

Однак в умовах нашої соціокультурної системи стреси формують шкідливі ефекти, що створюють бар'єри у професійній діяльності вчителя. І, звичайно, блокують його комунікативну активність у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації, що створює суб'єктивно-об'єктивний чинник ефективності її функціонування. Виникає низка шкідливих ефектів професійно-особистісної деформації вчителя. Ці шкідливі ефекти варіюються від людини до людини, але найважливіші з них ми нижче узагальнимо.

Вони поділяються на ефекти, пов'язані з мисленням і свідомістю (когнітивні ефекти), з почуттями, емоціями, особистістю (емоційні ефекти), а також такі, що рівною мірою торкаються когнітивних та афективних чинників (загальні поведінкові ефекти). Але три підрозділи перекриваються за низкою позицій, і їх застосування доцільне скоріше для практичної зручності, аніж для академічно точної оцінки [2].
ДЖЕРЕЛА: 

1.    Миронова С.П. Рівні готовності майбутніх педагогів до корекційної роботи з дітьми, що мають порушення інтелекту. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/7_NND_2009/Pedagogica/41360.doc.htm. 

2. Зайченко І.В. Педагогіка. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/13680802/pedagogika/profesiyni_vimogi_osobistosti_pedagoga.